Горяінова Валерія Володимирівна
Вчитель початкових класів
Херсонська спеціалізована школа № 52 із поглибленим вивченням української мови
Спеціаліст вищої категорії
Працюю в школі № 52 з 2001 року. Педагогічна кар'єра розпочалась з 1997 року, коли після закінчення ХДПІ ім. Крупської, прийшла працювати до дитячого садочка вихователем. в той самий час вийшла заміж, народила доньку, і через 2 роки прийшла працювати до школи. Бо професія вчителя мене приваблювала більше і одна із рис мого характеру - відповідати особисто за свої вдачі або негаразди, за свою роботу.
І мабуть тому, що в кожної людини на шляху його становлення як особистості, зустічаються люди, які стають вирішальними для їх долі. Так само було і зі мною. Недаремно я стала педагогом, бо свою першу вчительку пам'ятаю, шаную і люблю. Надія Петрівна зараз мешкає за кордоном, але ми підтримуємо звязок. В 2011 році вона була в Херсоні, і 12 учнів з мого класу зібралися на цю зустріч. Дуже хочу сподіватися, що через років 25 - 30 мене теж будуть згадувати і пам'ятати.
Тому часто і собі, і своїм учням повторюю слова Станіславського: " День, у який ви не дізналися для себе нічого нового, минув даремно". Намагаюсь не тільки давати знання своїм учням, а й поширювати свій досвід.
Оскільки ми вчителі початкових класів, ми вміємо багато чого робити: вишивати, в'язати, працювати з папером в різних техніках. але мені більше до вподоби займатися фотографією. На мою думку, фотографія - це можливість зупинити час і побачити прекрасне.
Фотографуємося ми доволі часто, але мені найбільш подобається у своїх роботах показувати красу нашої природи. Це дуже цікаво, шукати і чекати вдалий кадр. І найчастіше, це можна дозволити собі на відпочинку. Мандрую із колегами, у нас дуже дружній колектив. Ми підіймаємось в гори, спускаємося в печери - відпочиваємо активно. Тому, що саме такий відпочинок, це велика кількість вражень і спогадів та позитивний настрій від природи, людей.
Тому в своїх дітях намагаюсь виховувати вміння спостерігати, чекати, стежити, помічати, чути і бачити.
Разом із своїми учнями ми багато подорожуємо, вивчаємо природу та культуру рідного краю, оздоровлюємося на морі.
І вчимося бути щасливими. Бо " Щастя охоче заходить в той дім, де завжди панує гарний настрій".
Вчитель початкових класів
Херсонська спеціалізована школа № 52 із поглибленим вивченням української мови
Спеціаліст вищої категорії
Працюю в школі № 52 з 2001 року. Педагогічна кар'єра розпочалась з 1997 року, коли після закінчення ХДПІ ім. Крупської, прийшла працювати до дитячого садочка вихователем. в той самий час вийшла заміж, народила доньку, і через 2 роки прийшла працювати до школи. Бо професія вчителя мене приваблювала більше і одна із рис мого характеру - відповідати особисто за свої вдачі або негаразди, за свою роботу.
І мабуть тому, що в кожної людини на шляху його становлення як особистості, зустічаються люди, які стають вирішальними для їх долі. Так само було і зі мною. Недаремно я стала педагогом, бо свою першу вчительку пам'ятаю, шаную і люблю. Надія Петрівна зараз мешкає за кордоном, але ми підтримуємо звязок. В 2011 році вона була в Херсоні, і 12 учнів з мого класу зібралися на цю зустріч. Дуже хочу сподіватися, що через років 25 - 30 мене теж будуть згадувати і пам'ятати.
Тому часто і собі, і своїм учням повторюю слова Станіславського: " День, у який ви не дізналися для себе нічого нового, минув даремно". Намагаюсь не тільки давати знання своїм учням, а й поширювати свій досвід.
Оскільки ми вчителі початкових класів, ми вміємо багато чого робити: вишивати, в'язати, працювати з папером в різних техніках. але мені більше до вподоби займатися фотографією. На мою думку, фотографія - це можливість зупинити час і побачити прекрасне.
" Природа надала нам по парі очей та вух, але тільки один язик,
Сократщоб ми дивилися і слухали більше, ніж говорили"
Тому в своїх дітях намагаюсь виховувати вміння спостерігати, чекати, стежити, помічати, чути і бачити.
- Милуватися красою Батьківщини, знати природу та історію свого краю;
- Любити, допомагати, оберігати все те, що нас оточує, раціонально використовувати природні ресурси;
- Шанувати працю людей, допомагати іншим, виконувати посильну роботу, мати свої обов'язки та відповідально ставитися до них.
Разом із своїми учнями ми багато подорожуємо, вивчаємо природу та культуру рідного краю, оздоровлюємося на морі.
І вчимося бути щасливими. Бо " Щастя охоче заходить в той дім, де завжди панує гарний настрій".
Комментариев нет:
Отправить комментарий