Формування
пошуково-дослідницької діяльності молодших школярів
а втомлюється не діяльністю,а її одноманітністю»К. Д. Ушинський
Обґрунтування
вибору теми досвіду. Актуальність
дослідження педагогічних умов формування пошуково-дослідницької діяльності у
молодших школярів полягає в тому, що людство нині перебуває на стадії переходу
від індустріального виробництва до дослідницько-інформаційних технологій, що
істотно змінює роль особистості, знань, інтелекту. З урахуванням цього, до
змісту середньої освіти включаються нові предмети, розширюється коло наукових
знань, яке має засвоїти дитина. Найсприятливішим періодом для активізації
творчості, фантазії та уяви, пізнавальної спроможності і формування та розвитку
пошуково-дослідницьких здібностей є молодший шкільний вік. На
момент вступу до школи дитина є носієм власного пізнавального досвіду. І
основна функція школи полягає не в нівелюванні, загальмовуванні досвіду дитини
як несуттєвого, а навпаки, в максимальному його виявленні, використанні,
збагаченні.
Актуальність
досвіду. Чому мене
зацікавила саме ця тема?
- Тільки займаючись пошуково-дослідницькою діяльністю, діти навчаться розуміти та засвоювати нові знання, бути відвертими і здатними виражати особисті думки, формувати інтереси та усвідомлювати можливості.
- Одна із проблем, яка хвилює вчителів - це зниження у більшості дітей інтересу до отримання нових знань в межах шкільної програми, відсутність мотивації до навчання. Для початкової школи ця проблема особливо актуальна, так як 6 – 10 річна дитина ще не здатна усвідомити необхідність отримання знань. І скільки б йому не говорили, що його сьогоднішні здобутки це стартовий майданчик для його майбутнього, дитина сприймає це як чергове повчання. Ця ситуація ускладнюється рік від року і потребує від педагогів перегляду існуючих технологій навчання.
- Крім того в ході пошуково-дослідницької діяльності набувають розвитку оціночні, комунікативні, естетичні вміння та навички.
- Як було раніше сказано, не новою, але потрібною в навчанні є технологія, в основі якої - пошуково-дослідницька діяльність.
В дослідженнях багатьох педагогів та психологів
доведено,що оригінальність мислення, творчість школярів виявляються в
найбільш повному обсязі та успішно
розвиваються у різноманітній навчальній
діяльності дослідницького напрямку.
Теоретичне обґрунтування досвіду. Як свідчать дослідження німецьких вчених, людина
запам’ятовує тільки 10% того, що читає, 20 % того, що чує, 30 % того, що
бачить, 50 – 70 % запам’ятовується за участі в дискусіях, 80 % - завдяки
самостійному знаходженню та формулюванню проблем. Лише тоді, коли учень
безпосередньо бере участь в реальній діяльності, в самостійному ставленні
проблем, в опрацьовуванні та прийнятті рішення, формуванні висновків та
прогнозів, він запам’ятовує та усвідомлює матеріал на 90 %. Близькі до
приведених показників були отриманні також американськими та російськими
вченими.
Проблеми формування інтелектуальних та
дослідницько-пошукових здібностей досліджені у працях Н.М. Бібік, В.І.Бондаря,
С.У.Гончаренка, В.В. Давидова, А.В.Занкова, Я.А.Коменського, Г.С.Костюка, В.Ф.Паламарчук,
О.Я.Савченко, В.О.Сухомлинського, К.Д.Ушинського та інших видатних педагогів.
В.О.Сухомлинський висуває низку ідей стосовно творчої педагогічної діяльності. Зокрема,
він вважає, що:
- творча особистість учителя може і повинна виховати творця;
- педагогічна праця неможлива без елемента дослідження;
- вивчення й аналіз фактів дають змогу вчителеві бачити у звичайному нове;
- об'єкт праці вчителя — дитина, яка повсякчас змінюється;
- педагогічна культура вчителя — це творча педагогіка повсякденної праці;
- вчитель має здійснювати керівництво мислительними процесами на уроці, яке планувалося ще в ході підготовки до нього.
Як стверджує В.І.Бондар, навчання має будуватися на ідеях його розвивальних
функцій. Розвиток дитини, її пам'ять, мислення, здібності, воля та інші
психічні процеси залежить від того, якою є дидактична мета уроку, які дібрано
навчальні завдання та методи навчання, що забезпечують активність,
самостійність та творчий пошук учня в навчальному процесі.
Ідея, про можливість побудови системи
навчання, що має спиратися не просто на випадкові інтелектуальні здібності, а
формувати їх,
була також висунута ще в тридцяті
роки XX ст. видатним
психологом Л.С.Виготським.
Вчений спростовував натуралістичні
уявлення про процеси дитячого розвитку. Відомий "принцип доступності",
вважав вчений, призводить до того, що "навчання тягнеться у хвості
розвитку".
Л.С. Виготський вважав, що насправді психічний
розвиток визначається конкретно-історичними умовами життя людей. Перші спроби,
експериментально підтвердити ідеї Л.С.Виготського, відбулися ще до 1940 року у
Харкові, групою його учнів-психологів: А.Н.Леонтьєвим,
П. Я. Гальперіним. А повномасштабні наукові
дослідження взаємозв'язку процесів навчання та виховання розпочалися в Харкові
у шістдесятих роках. Очолив їх П.І.Зінченко, один із основоположників
Харківської психологічної школи, їх активно підтримав відомий український
психолог, директор Київського інституту психології Г.С.Костюк.
Завдяки
багаторічним психолого-педагогічним дослідженням, до початку дев'яностих років
виникли контури нової системи початкової освіти, яка змістом та методами
принципово відрізняється від традиційної школи. Це дає змогу усунути
концентричність у навчанні, забезпечити цілісність розвитку психіки та особистості
дитини, формування в неї, вже на початкових етапах навчання,
дослідницько-пошукових здібностей.
Хід діяльності. « Я чую
– я забуваю,
я бачу – я запам’ятовую,
я роблю – я засвоюю»
китайська мудрість
Саме цьому
сприяє пошуково-дослідницька діяльність – одна із прогресивних форм навчання в
сучасній школі. Вивчаючи матеріали зазначеної теми, доходимо до висновку, що
орієнтована методика в більшості на учнів середніх та старших класів, чиї предметні
інтереси вже сформовані. Початкова школа все ж таки залишилась осторонь, але
саме в ній повинен закладатися фундамент знань, умінь та навичок активної,
творчої, самостійної діяльності учнів, прийомів аналізу, синтезу та оцінки
результатів своєї діяльності, а пошуково-дослідницька робота – один із
найважливіших шляхів у вирішенні даної проблеми.
Під пошуково-дослідницькою
діяльністю школярів сьогодні розуміється така форма організації навчально-виховної
роботи, яка пов’язана з розв’язанням учнями творчого, дослідницького завдання із
заздалегідь невідомим результатом в різноманітних галузях науки, мистецтва, передбачаючи наявність основних етапів.
Вивчаючи цю проблему, я визначила її мету та завдання.
Мета роботи –
стимулювання розвитку інтелектуально-творчого потенціалу молодшого школяра
через розвиток та удосконалення пошуково-дослідницьких здібностей та навичок
дослідницької поведінки.
Завдання:
- Розширити знання та уявлення про навколишній світ, формувати уміння бачити систематичність його пізнання;
- Працювати з різноманітними джерелами інформації, здійснювати відбір найбільш значущого змісту із існуючого інформаційного масиву;
- Сформувати науково-дослідницькі навички;
- Реалізовувати особистісний творчий потенціал, самоствердження;
- Виховувати не знатока – виконавця, а Творця.
Етапи формування пошуково-дослідницької діяльності
В
першому класі доволі важко залучати
дітей до пошукової діяльності, але можливо. Тому в першому півріччі я проводжу
підготовчий етап, який включає: творчі роботи дітей ( малюнки – загадки,усні
розповіді, в яких учні за допомогою вчителя поступово вчаться аналізувати,
міркувати, виділяти головне). Так на уроці « Навчання грамоти», при вивченні
теми « Звуки
С, З. Позначення їх буквами С, З», пропоную дітям друковані тексти. Завдання: відшукати та обвести всі
букви «Зе», підкреслити – «еС». З’ясувати, яка буква зустрічається в тексті
частіше. Такі завдання носять не тільки пошуково-дослідницький характер, але й
розвивають увагу, сприяють засвоєнню букв.
Жваво
та цікаво проходять уроки з курсу « Я і Україна». На цих уроках легко
організовувати пошуково-дослідницьку діяльність. Мета цих уроків – навчити
учнів робити відкриття, бути уважними спостерігачами. Більшість уроків я
проводжу в формі екскурсій – дослідів. Вчу дітей спостерігати, порівнювати
явища, факти, робити висновки, розвиваю інтерес. Тематика екскурсій доволі проста: « Що у нас над
головою і під ногами?», « Що росте на клумбі?», « Що спільного у різних
рослин?». Тільки в ході обговорення можна почути судження кожної дитини,
відчути її інтерес. Діти знаходять різні за формою та кольором листочки,
вчаться їх порівнювати. Наприклад: знайдіть спільне та відмінне у листі тополі
та бузку. Звертаю увагу дітей, вчу роздивлятися і знаходити образи різних
тварин у хмарках, які пливуть по небу.
У 2-му
та 3-му класах пошуково-дослідницька діяльність переважно носить практичний
характер, набуття навичок накопичення, обґрунтування та оформлення робіт на
запропоновані теми, спостережень,дослідів.
В 4-му
класі діти вже самостійно обирають те, що їм цікаво. Обравши тему « Рослини та
тварини в українській символиці», учениця 4 – В класу Камбурова Юлія, стала
переможцем Всеукраїнського конкурсу «
Юний дослідник».
Однак,
під час впровадження методів пошуково-дослідницької діяльності, виникали і
труднощі. Зазначу, що на практиці не всі діти охоче захоплюються пошуковою
діяльністю. Пов’язано це з тим, що потрібні волеві зусилля, навики
саморегуляції та зацікавленість темою.
Тому
слід пам’ятати, що пошуково-дослідницька діяльність ефективна тільки на
добровільній основі, як і кожна творчість.
Література:
2. Погорєлова
Т.В. Розвиток творчих здібностей особистості засобами використання пізнавальних
завдань//Початкове навчання і виховання. – 2010.-№11.-С.4-9
3. Робота
з обдарованими дітьми/М.О.Володарська, А.І.Настенко, О.М.Пілаєва, С.М.Полуніна,
В.М.Сисоєва. – Х.: Вид.група «Основа», 2010. – (Б-ка журн. «Початкове навчання
та виховання»; Вип.1(73)) – С.45
4. Румянцева Н.Ю. Организация
учебно-исследовательской деятельности младших школьников. - М: АРКТИ,2007.-80с.-
С.8-10
5. Савенков А.И. Содержание и
организация исследовательского обучения школьников. – М: Сентябрь, 2003.-250с.-С.204
6. Сухомлинський
В.О. Сто порад учителеві//Вибрані твори. В 5-ти т. – К: Рад. школа, 1977. – Т.2
– С.437 - 438
Комментариев нет:
Отправить комментарий